- молодцюватий
- —————————————————————————————молодцюва́тийприкметникрідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
молодцюватий — а, е. Який має бравий вигляд; ставний, спритний. || Власт. молодцеві (у 2 знач.). Молодцювата виправка … Український тлумачний словник
бравий — 1) (який відзначається сміливістю, енергійністю), бадьористий, хвацький, молодцюватий 2) (властивий бравій людині), молодецький, молодечий, бадьористий, хвацький, молодцюватий … Словник синонімів української мови
молодцюватість — тості, ж. Абстр. ім. до молодцюватий … Український тлумачний словник
молодцювато — Присл. до молодцюватий … Український тлумачний словник